Округ №174: Як інформаційні «чистки» Кернеса допомогли господарю «Барабашово» Фельдману

Харківський округ №174 пройшов трансформацію від беззастережної підтримки комуністів до прихильності безідеологічним партіями фінансово-промислових груп

Центр – місто Харків, Холодногірський (колишній Ленінський) район.

Опис меж – частина Новобаварського (раніше Жовтневого) та Холодногорський (колишній Ленінський) райони Харкова.

Місцезнаходження ОВК — приміщення комунального закладу «Центр дитячої творчості №5 Харківської міської ради (61012, Харків, вул. Благовіщенська, 15).

Кількість виборчих дільниць – 94.

Орієнтовна кількість виборців – близько 154,5 тисяч.

Район розташований у північно-західній частині міста. Тут знаходяться дві найбільші залізничні станції — «Харків-Пасажирський» та «Харків-Сортувальний», а також управління Південної залізниці і управління метрополітену. У районі 64 промислових підприємства, більша частина з яких належать до підприємств машинобудування та металургії. Однак понад 51 % від загального обсягу виробництва складає випуск продукції підприємствами переробної та харчової галузі. Округ переважно робітничий.

Електорально цей район не вибивається з попередніх. Одноманітність виборчих вподобань пояснюється зачищенням інформаційного поля, яке наприкінці 2000-х провів нинішній мер Харкова Геннадій Кернес з колишнім своїм соратником Михайлом Добкіним.

Довідка: Згідно довідки ЦВК, в межі 174-го округу під час парламентської кампанії 2014 року входила частина Новобаварського (раніше Жовтневого) та Холодногорський (колишній Ленінський) райони. У той же час, під час парламентських виборів ці райони Харкова входили до 175 округу, 2006 та 2007 років – в межі 173-го.

Вибори 1998 року. Головою комісії призначена Віра Марценко, заступником – Микола Власенко, секретарем – Людмила Максимова. Явка по округу склала 57,42%, проголосували 94,9 тисяч громадян.

По мажоритарному виборчому округу балотувалися 22 кандидати, серед яких нинішній ректор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Віль Бакіров, а також активний учасник «руской вєсни» в Харкові, який намагався стати так званим «народним губернатором», Ігор Массалов. Переміг комуніст Олександр Тіщенко, який набрав 19,17% (18,5 тисяч голосів виборців). Друге місце посів представник СДПУ(о) Георгій Іоффе (18,81% або 18,1 тисяча голосів).

По багатомандатному виборчому округу перемогли: Комуністична партія України – 29,23% (28,4 тисячі голосів), Прогресивна соціалістична партія України – 13,22% (12,8 тисяч голосів), Партія зелених України – 6,04% (5,9 тисяч голосів), Народно-демократична партія – 4,88% (4,7 тисяч голосів), Соціал-демократична партія (об’єднана) – 4,66% (4,5 тисяч голосів), блок КПУ та Селянської партії України – 4,59% (45 тисяч голосів).

На Харківщині тоді до Верховної Ради обрали комуністів Аллу Александровську, Олексія Лісогорського, Броніслава Райковського, Леоніда Стрижка, Павла Тищенка, Олександра Тіщенка, безпартійних Володимира Алексєєва, пізніше голову СНБО Степана Гавриша, ректора Олександра Бандурку, Інну Богословську, одного з найбільших землевласників на Харківщині Василя Салигіна, Василя Чаговця, члена НДП Анатолія Волока, члена ПСПУ Володимира Стороженка, члена ПЗУ Віталія Шила.

Результати виборчої кампанії 1998 року засвідчили тотальну перемогу лівої ідеології та кандидатів-комуністів на окрузі.

Добавить комментарий

X

Pin It on Pinterest

X